И тишина, холодная, как лёд,
По дряблым жилам всё ещё течёт.
Взамен привычных жгучих ожиданий-
Лишь созерцанье тех воспоминаний,
Что уберёг,частично лишь, но всё же.
Груз этот жалок, но всего дороже.
Он призрачен, прозрачен эфемерно,
Изменчив дивно и смешон наверно.
Паноптикум.Печали сюр заветный
Как россыпь искр на бурных волнах Леты.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
