Тюрма відчинена. Незамкнена тюрма.
Нема замків. Ув огорожі дірка.
Чекає в’язнів світ із благами всіма,
Свобода світить їм з Голгофи, наче зірка.
Це правда. Хай затоптані у бруд,
Але амністія з нагоди розіп’яття.
Ідіть, злочинці, це для вас, вас ждуть...
Та ув очах невір’я, як прокляття.
«Ти божевільний, нас ти не дури.
Твій жарт безглуздий і банальний.
Себе скоріше звідси забери...»
І я замовк – і знічений, й печальний.
Але за хвилю знов заговорив,
Наповнившись надією і міццю:
«Вас викупив Христос! Він заплатив!..
Будь ласка, залишіть в’язницю...»
У відповідь: «Тут виходу нема.
Дарма кричиш, хоч і надірвеш груди...»
Тюрма не замкнена, незамкнена тюрма –
Її ж не залишають вільні люди.
Вони і жалюгідні, і худі,
Без віри, із запалими очима,
Ждуть крихту хліба й крапельку води
В тюрмі з відкритими дверима.
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Шевченка.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Баллада Атоса - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Мой взгляд, с Надеждой брошенный вдаль грядущего Будущего, ласкают и радуют призрачные очертания Нового мира, в котором живёт Истина, и нет места - злу, порочности и личному несовершенству…
Но, мой слух, уставший от стонов действительности, улавливает в текущем Настоящем, Невыразимую боль тела Человеческого, изъеденного неизлечимыми пороками и тяжкими язвами, соз-ДАННОГО по Образу и Подобию Божьему, но вследствие Недостаточной Духовности и Нравственности, вынужденно обрекающего себя на - Тоску, Страдания и Разложение…
…Того самого мира, в котором Дух - радостно ожидает Избавления и Чуда…
…но, и Того же мира, в котором тело - скорбно готовится к своему последнему Сну…
Когда уже невозможно что-то - исправить и исцелить, остаётся только – Соз-ДАТЬ это заново, учитывая опыт прежних неудач…
Для детей : Про Наташу - Светлана Капинос Настя посоветовала мне выложить эту нашу "семейную" сказочку на всеобщее обозрение.
Она очень удивилась, узнав, что сказку сочинила я, когда укладывала спать дочек - думала, сказка общеизвестная!
